| трактува́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (витлумачувати; кваліфікувати; вести переговори) | ||
| Інфінітив | трактува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | тракту́ймо | |
| 2 особа | тракту́й | тракту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | трактува́тиму | трактува́тимемо, трактува́тимем |
| 2 особа | трактува́тимеш | трактува́тимете |
| 3 особа | трактува́тиме | трактува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тракту́ю | тракту́ємо, тракту́єм |
| 2 особа | тракту́єш | тракту́єте |
| 3 особа | тракту́є | тракту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| тракту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | трактува́в | трактува́ли |
| жін. р. | трактува́ла | |
| сер. р. | трактува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| тракто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| тракто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| трактува́вши | ||