| | |
| трактува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (витлумачувати; кваліфікувати; вести переговори) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | трактува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тракту́ймо |
| 2 особа | тракту́й | тракту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | трактува́тиму | трактува́тимемо, трактува́тимем |
| 2 особа | трактува́тимеш | трактува́тимете |
| 3 особа | трактува́тиме | трактува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тракту́ю | тракту́ємо, тракту́єм |
| 2 особа | тракту́єш | тракту́єте |
| 3 особа | тракту́є | тракту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тракту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | трактува́в | трактува́ли |
| жін. р. | трактува́ла |
| сер. р. | трактува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| тракто́ваний |
| Безособова форма |
| тракто́вано |
| Дієприслівник |
| трактува́вши |
