| транзіє́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | транзіє́нтний | транзіє́нтна | транзіє́нтне | транзіє́нтні |
| родовий | транзіє́нтного | транзіє́нтної | транзіє́нтного | транзіє́нтних |
| давальний | транзіє́нтному | транзіє́нтній | транзіє́нтному | транзіє́нтним |
| знахідний | транзіє́нтний | транзіє́нтну | транзіє́нтне | транзіє́нтні |
| орудний | транзіє́нтним | транзіє́нтною | транзіє́нтним | транзіє́нтними |
| місцевий | на/у транзіє́нтному, транзіє́нтнім | на/у транзіє́нтній | на/у транзіє́нтному, транзіє́нтнім | на/у транзіє́нтних |