| | |
| буди́рувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | буди́рувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бу́дируймо |
| 2 особа | бу́дируй | бу́дируйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | буди́руватиму | буди́руватимемо, буди́руватимем |
| 2 особа | буди́руватимеш | буди́руватимете |
| 3 особа | буди́руватиме | буди́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бу́дирую | бу́дируємо, бу́дируєм |
| 2 особа | бу́дируєш | бу́дируєте |
| 3 особа | бу́дирує | бу́дирують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бу́дируючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | буди́рував | буди́рували |
| жін. р. | буди́рувала |
| сер. р. | буди́рувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| буди́рувавши |
