| трефни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трефни́й | трефна́ | трефне́ | трефні́ |
| родовий | трефно́го | трефно́ї | трефно́го | трефни́х |
| давальний | трефно́му | трефні́й | трефно́му | трефни́м |
| знахідний | трефни́й | трефну́ | трефне́ | трефні́ |
| орудний | трефни́м | трефно́ю | трефни́м | трефни́ми |
| місцевий | на/у трефно́му, трефні́м | на/у трефні́й | на/у трефно́му, трефні́м | на/у трефни́х |