| тривікови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тривікови́й | тривікова́ | тривікове́ | тривікові́ |
| родовий | тривіково́го | тривіково́ї | тривіково́го | тривікови́х |
| давальний | тривіково́му | тривікові́й | тривіково́му | тривікови́м |
| знахідний | тривікови́й, тривіково́го | тривікову́ | тривікове́ | тривікові́, тривікови́х |
| орудний | тривікови́м | тривіково́ю | тривікови́м | тривікови́ми |
| місцевий | на/у тривіково́му, тривікові́м | на/у тривікові́й | на/у тривіково́му, тривікові́м | на/у тривікови́х |