| тривінце́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тривінце́вий | тривінце́ва | тривінце́ве | тривінце́ві |
| родовий | тривінце́вого | тривінце́вої | тривінце́вого | тривінце́вих |
| давальний | тривінце́вому | тривінце́вій | тривінце́вому | тривінце́вим |
| знахідний | тривінце́вий | тривінце́ву | тривінце́ве | тривінце́ві |
| орудний | тривінце́вим | тривінце́вою | тривінце́вим | тривінце́вими |
| місцевий | на/у тривінце́вому, тривінце́вім | на/у тривінце́вій | на/у тривінце́вому, тривінце́вім | на/у тривінце́вих |