| | |
| триво́житися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | триво́житися, триво́житись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | триво́жмося, триво́жмось |
| 2 особа | триво́жся | триво́жтеся, триво́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | триво́житимуся, триво́житимусь | триво́житимемося, триво́житимемось, триво́житимемся |
| 2 особа | триво́житимешся | триво́житиметеся, триво́житиметесь |
| 3 особа | триво́житиметься | триво́житимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | триво́жуся, триво́жусь | триво́жимося, триво́жимось, триво́жимся |
| 2 особа | триво́жишся | триво́житеся, триво́житесь |
| 3 особа | триво́житься | триво́жаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| триво́жачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | триво́жився, триво́живсь | триво́жилися, триво́жились |
| жін. р. | триво́жилася, триво́жилась |
| сер. р. | триво́жилося, триво́жилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| триво́жившись |
