| трикля́ття – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | трикля́ття | трикля́ття |
| родовий | трикля́ття | трикля́ть |
| давальний | трикля́ттю | трикля́ттям |
| знахідний | трикля́ття | трикля́ття |
| орудний | трикля́ттям | трикля́ттями |
| місцевий | на/у трикля́тті, трикля́ттю | на/у трикля́ттях |
| кличний | трикля́ття* | трикля́ття* |