| трикляту́щий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трикляту́щий | трикляту́ща | трикляту́ще | трикляту́щі |
| родовий | трикляту́щого | трикляту́щої | трикляту́щого | трикляту́щих |
| давальний | трикляту́щому | трикляту́щій | трикляту́щому | трикляту́щим |
| знахідний | трикляту́щий, трикляту́щого | трикляту́щу | трикляту́ще | трикляту́щі, трикляту́щих |
| орудний | трикляту́щим | трикляту́щою | трикляту́щим | трикляту́щими |
| місцевий | на/у трикляту́щому, трикляту́щім | на/у трикляту́щій | на/у трикляту́щому, трикляту́щім | на/у трикляту́щих |
| [розм.] | ||||