| | | | |
| троко́вицький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | троко́вицький | троко́вицька | троко́вицьке | троко́вицькі |
| родовий | троко́вицького | троко́вицької | троко́вицького | троко́вицьких |
| давальний | троко́вицькому | троко́вицькій | троко́вицькому | троко́вицьким |
| знахідний | троко́вицький, троко́вицького | троко́вицьку | троко́вицьке | троко́вицькі, троко́вицьких |
| орудний | троко́вицьким | троко́вицькою | троко́вицьким | троко́вицькими |
| місцевий | на/у троко́вицькому, троко́вицькім | на/у троко́вицькій | на/у троко́вицькому, троко́вицькім | на/у троко́вицьких |
