| | |
| труби́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | труби́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | трубі́мо, трубі́м |
| 2 особа | труби́ | трубі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | труби́тиму | труби́тимемо, труби́тимем |
| 2 особа | труби́тимеш | труби́тимете |
| 3 особа | труби́тиме | труби́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | трублю́ | тру́бимо, тру́бим |
| 2 особа | тру́биш | тру́бите |
| 3 особа | тру́бить | тру́блять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тру́блячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | труби́в | труби́ли |
| жін. р. | труби́ла |
| сер. р. | труби́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| труби́вши |
