| тру́п’ячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тру́п’ячий | тру́п’яча | тру́п’яче | тру́п’ячі |
| родовий | тру́п’ячого | тру́п’ячої | тру́п’ячого | тру́п’ячих |
| давальний | тру́п’ячому | тру́п’ячій | тру́п’ячому | тру́п’ячим |
| знахідний | тру́п’ячий, тру́п’ячого | тру́п’ячу | тру́п’яче | тру́п’ячі, тру́п’ячих |
| орудний | тру́п’ячим | тру́п’ячою | тру́п’ячим | тру́п’ячими |
| місцевий | на/у тру́п’ячому, тру́п’ячім | на/у тру́п’ячій | на/у тру́п’ячому, тру́п’ячім | на/у тру́п’ячих |