| тули́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | тули́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | тулі́мо, тулі́м | |
| 2 особа | тули́ | тулі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тули́тиму | тули́тимемо, тули́тимем |
| 2 особа | тули́тимеш | тули́тимете |
| 3 особа | тули́тиме | тули́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тулю́ | ту́лимо, ту́лим |
| 2 особа | ту́лиш | ту́лите |
| 3 особа | ту́лить | ту́лять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ту́лячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | тули́в | тули́ли |
| жін. р. | тули́ла | |
| сер. р. | тули́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| тули́вши | ||