| | |
| тули́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тули́тися, тули́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тулі́мося, тулі́мось, тулі́мся |
| 2 особа | тули́ся, тули́сь | тулі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тули́тимуся, тули́тимусь | тули́тимемося, тули́тимемось, тули́тимемся |
| 2 особа | тули́тимешся | тули́тиметеся, тули́тиметесь |
| 3 особа | тули́тиметься | тули́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тулю́ся, тулю́сь | ту́лимося, ту́лимось, ту́лимся |
| 2 особа | ту́лишся | ту́литеся, ту́литесь |
| 3 особа | ту́литься | ту́ляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ту́лячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тули́вся, тули́всь | тули́лися, тули́лись |
| жін. р. | тули́лася, тули́лась |
| сер. р. | тули́лося, тули́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тули́вшись |
