| туполо́бий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | туполо́бий | туполо́ба | туполо́бе | туполо́бі |
| родовий | туполо́бого | туполо́бої | туполо́бого | туполо́бих |
| давальний | туполо́бому | туполо́бій | туполо́бому | туполо́бим |
| знахідний | туполо́бого, туполо́бий | туполо́бу | туполо́бе | туполо́бих, туполо́бі |
| орудний | туполо́бим | туполо́бою | туполо́бим | туполо́бими |
| місцевий | на/у туполо́бому, туполо́бім | на/у туполо́бій | на/у туполо́бому, туполо́бім | на/у туполо́бих |
| [розм.] | ||||