| | |
| тупцюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тупцюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тупцю́ймо |
| 2 особа | тупцю́й | тупцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тупцюва́тиму | тупцюва́тимемо, тупцюва́тимем |
| 2 особа | тупцюва́тимеш | тупцюва́тимете |
| 3 особа | тупцюва́тиме | тупцюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тупцю́ю | тупцю́ємо, тупцю́єм |
| 2 особа | тупцю́єш | тупцю́єте |
| 3 особа | тупцю́є | тупцю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тупцю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тупцюва́в | тупцюва́ли |
| жін. р. | тупцюва́ла |
| сер. р. | тупцюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тупцюва́вши |
