ту́рячий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ту́рячий | ту́ряча | ту́ряче | ту́рячі |
родовий | ту́рячого | ту́рячої | ту́рячого | ту́рячих |
давальний | ту́рячому | ту́рячій | ту́рячому | ту́рячим |
знахідний | ту́рячий, ту́рячого | ту́рячу | ту́ряче | ту́рячі, ту́рячих |
орудний | ту́рячим | ту́рячою | ту́рячим | ту́рячими |
місцевий | на/у ту́рячому, ту́рячім | на/у ту́рячій | на/у ту́рячому, ту́рячім | на/у ту́рячих |