| | |
| ту́читися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (робитися гладким, відгодовуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ту́читися, ту́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ту́чмося, ту́чмось |
| 2 особа | ту́чся | ту́чтеся, ту́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ту́читимуся, ту́читимусь | ту́читимемося, ту́читимемось, ту́читимемся |
| 2 особа | ту́читимешся | ту́читиметеся, ту́читиметесь |
| 3 особа | ту́читиметься | ту́читимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ту́чуся, ту́чусь | ту́чимося, ту́чимось, ту́чимся |
| 2 особа | ту́чишся | ту́читеся, ту́читесь |
| 3 особа | ту́читься | ту́чаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ту́чачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ту́чився, ту́чивсь | ту́чилися, ту́чились |
| жін. р. | ту́чилася, ту́чилась |
| сер. р. | ту́чилося, ту́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ту́чившись |
