тю́гівець – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | тю́гівець | тю́гівці |
родовий | тю́гівця | тю́гівців |
давальний | тю́гівцеві, тю́гівцю | тю́гівцям |
знахідний | тю́гівця | тю́гівців |
орудний | тю́гівцем | тю́гівцями |
місцевий | на/у тю́гівцеві, тю́гівці, тю́гівцю | на/у тю́гівцях |
кличний | тю́гівцю | тю́гівці |
[розм.] |