| тягомі́р – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | тягомі́р | тягомі́ри |
| родовий | тягомі́ра | тягомі́рів |
| давальний | тягомі́ру, тягомі́рові | тягомі́рам |
| знахідний | тягомі́р | тягомі́ри |
| орудний | тягомі́ром | тягомі́рами |
| місцевий | на/у тягомі́рі | на/у тягомі́рах |
| кличний | тягомі́ре* | тягомі́ри* |