тяжкоті́лий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тяжкоті́лий | тяжкоті́ла | тяжкоті́ле | тяжкоті́лі |
родовий | тяжкоті́лого | тяжкоті́лої | тяжкоті́лого | тяжкоті́лих |
давальний | тяжкоті́лому | тяжкоті́лій | тяжкоті́лому | тяжкоті́лим |
знахідний | тяжкоті́лий, тяжкоті́лого | тяжкоті́лу | тяжкоті́ле | тяжкоті́лі, тяжкоті́лих |
орудний | тяжкоті́лим | тяжкоті́лою | тяжкоті́лим | тяжкоті́лими |
місцевий | на/у тяжкоті́лому, тяжкоті́лім | на/у тяжкоті́лій | на/у тяжкоті́лому, тяжкоті́лім | на/у тяжкоті́лих |