| п’янува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | п’янува́тий | п’янува́та | п’янува́те | п’янува́ті |
| родовий | п’янува́того | п’янува́тої | п’янува́того | п’янува́тих |
| давальний | п’янува́тому | п’янува́тій | п’янува́тому | п’янува́тим |
| знахідний | п’янува́тий, п’янува́того | п’янува́ту | п’янува́те | п’янува́ті, п’янува́тих |
| орудний | п’янува́тим | п’янува́тою | п’янува́тим | п’янува́тими |
| місцевий | на/у п’янува́тому, п’янува́тім | на/у п’янува́тій | на/у п’янува́тому, п’янува́тім | на/у п’янува́тих |