| п’яню́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | п’яню́чий | п’яню́ча | п’яню́че | п’яню́чі |
| родовий | п’яню́чого | п’яню́чої | п’яню́чого | п’яню́чих |
| давальний | п’яню́чому | п’яню́чій | п’яню́чому | п’яню́чим |
| знахідний | п’яню́чий, п’яню́чого | п’яню́чу | п’яню́че | п’яню́чі, п’яню́чих |
| орудний | п’яню́чим | п’яню́чою | п’яню́чим | п’яню́чими |
| місцевий | на/у п’яню́чому, п’яню́чім | на/у п’яню́чій | на/у п’яню́чому, п’яню́чім | на/у п’яню́чих |