| під’ю́джений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | під’ю́джений | під’ю́джена | під’ю́джене | під’ю́джені |
| родовий | під’ю́дженого | під’ю́дженої | під’ю́дженого | під’ю́джених |
| давальний | під’ю́дженому | під’ю́дженій | під’ю́дженому | під’ю́дженим |
| знахідний | під’ю́джений, під’ю́дженого | під’ю́джену | під’ю́джене | під’ю́джені, під’ю́джених |
| орудний | під’ю́дженим | під’ю́дженою | під’ю́дженим | під’ю́дженими |
| місцевий | на/у під’ю́дженому, під’ю́дженім | на/у під’ю́дженій | на/у під’ю́дженому, під’ю́дженім | на/у під’ю́джених |
| [розм.] | ||||