| | |
| під’ю́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | під’ю́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | під’ю́джуймо |
| 2 особа | під’ю́джуй | під’ю́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | під’ю́джуватиму | під’ю́джуватимемо, під’ю́джуватимем |
| 2 особа | під’ю́джуватимеш | під’ю́джуватимете |
| 3 особа | під’ю́джуватиме | під’ю́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | під’ю́джую | під’ю́джуємо, під’ю́джуєм |
| 2 особа | під’ю́джуєш | під’ю́джуєте |
| 3 особа | під’ю́джує | під’ю́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| під’ю́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | під’ю́джував | під’ю́джували |
| жін. р. | під’ю́джувала |
| сер. р. | під’ю́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| під’ю́джувавши |
