| | |
| підбива́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підбива́тися, підбива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підбива́ймося, підбива́ймось |
| 2 особа | підбива́йся, підбива́йсь | підбива́йтеся, підбива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підбива́тимуся, підбива́тимусь | підбива́тимемося, підбива́тимемось, підбива́тимемся |
| 2 особа | підбива́тимешся | підбива́тиметеся, підбива́тиметесь |
| 3 особа | підбива́тиметься | підбива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підбива́юся, підбива́юсь | підбива́ємося, підбива́ємось, підбива́ємся |
| 2 особа | підбива́єшся | підбива́єтеся, підбива́єтесь |
| 3 особа | підбива́ється | підбива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підбива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підбива́вся, підбива́всь | підбива́лися, підбива́лись |
| жін. р. | підбива́лася, підбива́лась |
| сер. р. | підбива́лося, підбива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підбива́вшись |
