| | |
| підби́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підби́тися, підби́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підби́ймося, підби́ймось |
| 2 особа | підби́йся | підби́йтеся, підби́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підіб’ю́ся, підіб’ю́сь | підіб’ємо́ся, підіб’ємо́сь, підіб’є́мся |
| 2 особа | підіб’є́шся | підіб’єте́ся, підіб’єте́сь |
| 3 особа | підіб’є́ться | підіб’ю́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підби́вся, підби́всь | підби́лися, підби́лись |
| жін.р. | підби́лася, підби́лась |
| сер.р. | підби́лося, підби́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підби́вшись |
