| | | | |
| підбунто́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | підбунто́ваний | підбунто́вана | підбунто́ване | підбунто́вані |
| родовий | підбунто́ваного | підбунто́ваної | підбунто́ваного | підбунто́ваних |
| давальний | підбунто́ваному | підбунто́ваній | підбунто́ваному | підбунто́ваним |
| знахідний | підбунто́ваний, підбунто́ваного | підбунто́вану | підбунто́ване | підбунто́вані, підбунто́ваних |
| орудний | підбунто́ваним | підбунто́ваною | підбунто́ваним | підбунто́ваними |
| місцевий | на/у підбунто́ваному, підбунто́ванім | на/у підбунто́ваній | на/у підбунто́ваному, підбунто́ванім | на/у підбунто́ваних |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
