| | |
| підв’я́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підв’я́люватися, підв’я́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | підв’я́люватиметься | підв’я́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | підв’я́люється | підв’я́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підв’я́люючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підв’я́лювався, підв’я́лювавсь | підв’я́лювалися, підв’я́лювались |
| жін. р. | підв’я́лювалася, підв’я́лювалась |
| сер. р. | підв’я́лювалося, підв’я́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підв’я́лювавшись |
