| підговори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | підговори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підговорі́мо, підговорі́м | |
| 2 особа | підговори́ | підговорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підговорю́ | підгово́римо, підгово́рим |
| 2 особа | підгово́риш | підгово́рите |
| 3 особа | підгово́рить | підгово́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підговори́в | підговори́ли |
| жін.р. | підговори́ла | |
| сер.р. | підговори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| підгово́рений | ||
| Безособова форма | ||
| підгово́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| підговори́вши | ||