| | |
| піддиви́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | піддиви́тися, піддиви́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | піддиві́мося, піддиві́мось, піддиві́мся |
| 2 особа | піддиви́ся, піддиви́сь | піддиві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | піддивлю́ся, піддивлю́сь | підди́вимося, підди́вимось, підди́вимся |
| 2 особа | підди́вишся | підди́витеся, підди́витесь |
| 3 особа | підди́виться | підди́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | піддиви́вся, піддиви́всь | піддиви́лися, піддиви́лись |
| жін.р. | піддиви́лася, піддиви́лась |
| сер.р. | піддиви́лося, піддиви́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| піддиви́вшись |
