| | |
| підкида́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підкида́тися, підкида́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підкида́ймося, підкида́ймось |
| 2 особа | підкида́йся, підкида́йсь | підкида́йтеся, підкида́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підкида́тимуся, підкида́тимусь | підкида́тимемося, підкида́тимемось, підкида́тимемся |
| 2 особа | підкида́тимешся | підкида́тиметеся, підкида́тиметесь |
| 3 особа | підкида́тиметься | підкида́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підкида́юся, підкида́юсь | підкида́ємося, підкида́ємось, підкида́ємся |
| 2 особа | підкида́єшся | підкида́єтеся, підкида́єтесь |
| 3 особа | підкида́ється | підкида́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підкида́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підкида́вся, підкида́всь | підкида́лися, підкида́лись |
| жін. р. | підкида́лася, підкида́лась |
| сер. р. | підкида́лося, підкида́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підкида́вшись |
