| | |
| підко́пуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підко́пуватися, підко́пуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підко́пуймося, підко́пуймось |
| 2 особа | підко́пуйся, підко́пуйсь | підко́пуйтеся, підко́пуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підко́пуватимуся, підко́пуватимусь | підко́пуватимемося, підко́пуватимемось, підко́пуватимемся |
| 2 особа | підко́пуватимешся | підко́пуватиметеся, підко́пуватиметесь |
| 3 особа | підко́пуватиметься | підко́пуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підко́пуюся, підко́пуюсь | підко́пуємося, підко́пуємось, підко́пуємся |
| 2 особа | підко́пуєшся | підко́пуєтеся, підко́пуєтесь |
| 3 особа | підко́пується | підко́пуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підко́пуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підко́пувався, підко́пувавсь | підко́пувалися, підко́пувались |
| жін. р. | підко́пувалася, підко́пувалась |
| сер. р. | підко́пувалося, підко́пувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підко́пувавшись |
