| | | | |
| підкориго́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | підкориго́ваний | підкориго́вана | підкориго́ване | підкориго́вані |
| родовий | підкориго́ваного | підкориго́ваної | підкориго́ваного | підкориго́ваних |
| давальний | підкориго́ваному | підкориго́ваній | підкориго́ваному | підкориго́ваним |
| знахідний | підкориго́ваний | підкориго́вану | підкориго́ване | підкориго́вані |
| орудний | підкориго́ваним | підкориго́ваною | підкориго́ваним | підкориго́ваними |
| місцевий | на/у підкориго́ваному, підкориго́ванім | на/у підкориго́ваній | на/у підкориго́ваному, підкориго́ванім | на/у підкориго́ваних |
