| підкори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | підкори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підкорі́мо, підкорі́м | |
| 2 особа | підкори́ | підкорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підкорю́ | підко́римо, підко́рим |
| 2 особа | підко́риш | підко́рите |
| 3 особа | підко́рить | підко́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підкори́в | підкори́ли |
| жін.р. | підкори́ла | |
| сер.р. | підкори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| підко́рений | ||
| Безособова форма | ||
| підко́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| підкори́вши | ||