| підко́чений1 – дієприкметник | ||||
| (присунутий до чогось) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | підко́чений | підко́чена | підко́чене | підко́чені |
| родовий | підко́ченого | підко́ченої | підко́ченого | підко́чених |
| давальний | підко́ченому | підко́ченій | підко́ченому | підко́ченим |
| знахідний | підко́чений | підко́чену | підко́чене | підко́чені |
| орудний | підко́ченим | підко́ченою | підко́ченим | підко́ченими |
| місцевий | на/у підко́ченому, підко́ченім | на/у підко́ченій | на/у підко́ченому, підко́ченім | на/у підко́чених |