| | |
| підко́чувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (наближати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підко́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підко́чуймо |
| 2 особа | підко́чуй | підко́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підко́чуватиму | підко́чуватимемо, підко́чуватимем |
| 2 особа | підко́чуватимеш | підко́чуватимете |
| 3 особа | підко́чуватиме | підко́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підко́чую | підко́чуємо, підко́чуєм |
| 2 особа | підко́чуєш | підко́чуєте |
| 3 особа | підко́чує | підко́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підко́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підко́чував | підко́чували |
| жін. р. | підко́чувала |
| сер. р. | підко́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| підко́чуваний |
| Безособова форма |
| підко́чувано |
| Дієприслівник |
| підко́чувавши |
