| підкури́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | підкури́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підкурі́мо, підкурі́м | |
| 2 особа | підкури́ | підкурі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підкурю́ | підку́римо, підку́рим |
| 2 особа | підку́риш | підку́рите |
| 3 особа | підку́рить | підку́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підкури́в | підкури́ли |
| жін.р. | підкури́ла | |
| сер.р. | підкури́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| підку́рений | ||
| Безособова форма | ||
| підку́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| підкури́вши | ||