| підлікува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | підлікува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підліку́ймо | |
| 2 особа | підліку́й | підліку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підліку́ю | підліку́ємо, підліку́єм |
| 2 особа | підліку́єш | підліку́єте |
| 3 особа | підліку́є | підліку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підлікува́в | підлікува́ли |
| жін.р. | підлікува́ла | |
| сер.р. | підлікува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| підліко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| підліко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| підлікува́вши | ||