| | |
| підправля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підправля́тися, підправля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підправля́ймося, підправля́ймось |
| 2 особа | підправля́йся, підправля́йсь | підправля́йтеся, підправля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підправля́тимуся, підправля́тимусь | підправля́тимемося, підправля́тимемось, підправля́тимемся |
| 2 особа | підправля́тимешся | підправля́тиметеся, підправля́тиметесь |
| 3 особа | підправля́тиметься | підправля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підправля́юся, підправля́юсь | підправля́ємося, підправля́ємось, підправля́ємся |
| 2 особа | підправля́єшся | підправля́єтеся, підправля́єтесь |
| 3 особа | підправля́ється | підправля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підправля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підправля́вся, підправля́всь | підправля́лися, підправля́лись |
| жін. р. | підправля́лася, підправля́лась |
| сер. р. | підправля́лося, підправля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підправля́вшись |
