| підру́чний1 – прикметник | ||||
| (який перебуває поряд, прід рукою) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | підру́чний | підру́чна | підру́чне | підру́чні |
| родовий | підру́чного | підру́чної | підру́чного | підру́чних |
| давальний | підру́чному | підру́чній | підру́чному | підру́чним |
| знахідний | підру́чний, підру́чного | підру́чну | підру́чне | підру́чні, підру́чних |
| орудний | підру́чним | підру́чною | підру́чним | підру́чними |
| місцевий | на/у підру́чному, підру́чнім | на/у підру́чній | на/у підру́чному, підру́чнім | на/у підру́чних |