| підслі́дний1 – прикметник | ||||
| (який перебуває під слідством) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | підслі́дний | підслі́дна | підслі́дне | підслі́дні |
| родовий | підслі́дного | підслі́дної | підслі́дного | підслі́дних |
| давальний | підслі́дному | підслі́дній | підслі́дному | підслі́дним |
| знахідний | підслі́дний, підслі́дного | підслі́дну | підслі́дне | підслі́дні, підслі́дних |
| орудний | підслі́дним | підслі́дною | підслі́дним | підслі́дними |
| місцевий | на/у підслі́дному, підслі́днім | на/у підслі́дній | на/у підслі́дному, підслі́днім | на/у підслі́дних |