| пі́рений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пі́рений | пі́рена | пі́рене | пі́рені |
| родовий | пі́реного | пі́реної | пі́реного | пі́рених |
| давальний | пі́реному | пі́реній | пі́реному | пі́реним |
| знахідний | пі́рений, пі́реного | пі́рену | пі́рене | пі́рені, пі́рених |
| орудний | пі́реним | пі́реною | пі́реним | пі́реними |
| місцевий | на/у пі́реному, пі́ренім | на/у пі́реній | на/у пі́реному, пі́ренім | на/у пі́рених |
| [розм.] | ||||