| бу́ркнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | бу́ркнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | бу́ркнімо, бу́ркнім | |
| 2 особа | бу́ркни | бу́ркніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бу́ркну | бу́ркнемо, бу́ркнем |
| 2 особа | бу́ркнеш | бу́ркнете |
| 3 особа | бу́ркне | бу́ркнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | бу́ркнув | бу́ркнули |
| жін.р. | бу́ркнула | |
| сер.р. | бу́ркнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| бу́ркнувши | ||