| | |
| панахи́дити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | панахи́дити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | панахи́дьмо |
| 2 особа | панахи́дь | панахи́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | панахи́дитиму | панахи́дитимемо, панахи́дитимем |
| 2 особа | панахи́дитимеш | панахи́дитимете |
| 3 особа | панахи́дитиме | панахи́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | панахи́джу | панахи́димо, панахи́дим |
| 2 особа | панахи́диш | панахи́дите |
| 3 особа | панахи́дить | панахи́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| панахи́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | панахи́див | панахи́дили |
| жін. р. | панахи́дила |
| сер. р. | панахи́дило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| панахи́дивши |
