| | |
| пантели́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пантели́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пантели́чмо |
| 2 особа | пантели́ч | пантели́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пантели́читиму | пантели́читимемо, пантели́читимем |
| 2 особа | пантели́читимеш | пантели́читимете |
| 3 особа | пантели́читиме | пантели́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пантели́чу | пантели́чимо, пантели́чим |
| 2 особа | пантели́чиш | пантели́чите |
| 3 особа | пантели́чить | пантели́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пантели́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пантели́чив | пантели́чили |
| жін. р. | пантели́чила |
| сер. р. | пантели́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| пантели́чений |
| Безособова форма |
| пантели́чено |
| Дієприслівник |
| пантели́чивши |
