| | | | |
| паралізу́ючий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | паралізу́ючий | паралізу́юча | паралізу́юче | паралізу́ючі |
| родовий | паралізу́ючого | паралізу́ючої | паралізу́ючого | паралізу́ючих |
| давальний | паралізу́ючому | паралізу́ючій | паралізу́ючому | паралізу́ючим |
| знахідний | паралізу́ючий, паралізу́ючого | паралізу́ючу | паралізу́юче | паралізу́ючі, паралізу́ючих |
| орудний | паралізу́ючим | паралізу́ючою | паралізу́ючим | паралізу́ючими |
| місцевий | на/у паралізу́ючому, паралізу́ючім | на/у паралізу́ючій | на/у паралізу́ючому, паралізу́ючім | на/у паралізу́ючих |
