| паралогі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | паралогі́чний | паралогі́чна | паралогі́чне | паралогі́чні |
| родовий | паралогі́чного | паралогі́чної | паралогі́чного | паралогі́чних |
| давальний | паралогі́чному | паралогі́чній | паралогі́чному | паралогі́чним |
| знахідний | паралогі́чний | паралогі́чну | паралогі́чне | паралогі́чні |
| орудний | паралогі́чним | паралогі́чною | паралогі́чним | паралогі́чними |
| місцевий | на/у паралогі́чному, паралогі́чнім | на/у паралогі́чній | на/у паралогі́чному, паралогі́чнім | на/у паралогі́чних |