| паркува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | паркува́тий | паркува́та | паркува́те | паркува́ті |
| родовий | паркува́того | паркува́тої | паркува́того | паркува́тих |
| давальний | паркува́тому | паркува́тій | паркува́тому | паркува́тим |
| знахідний | паркува́тий, паркува́того | паркува́ту | паркува́те | паркува́ті, паркува́тих |
| орудний | паркува́тим | паркува́тою | паркува́тим | паркува́тими |
| місцевий | на/у паркува́тому, паркува́тім | на/у паркува́тій | на/у паркува́тому, паркува́тім | на/у паркува́тих |