| бу́слячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бу́слячий | бу́сляча | бу́сляче | бу́слячі |
| родовий | бу́слячого | бу́слячої | бу́слячого | бу́слячих |
| давальний | бу́слячому | бу́слячій | бу́слячому | бу́слячим |
| знахідний | бу́слячий, бу́слячого | бу́слячу | бу́сляче | бу́слячі, бу́слячих |
| орудний | бу́слячим | бу́слячою | бу́слячим | бу́слячими |
| місцевий | на/у бу́слячому, бу́слячім | на/у бу́слячій | на/у бу́слячому, бу́слячім | на/у бу́слячих |